Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Закра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Откроить.
Золоторогий, -а, -е. Съ золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий... мав собі шість волів, сьомого золоторогого.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Чорт плаче, що моди не настаче. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. брати на моду. Брать за образецъ.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Прягти, -жу, -жеш, гл.
1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Стала на сковороді прягти молоко.
2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу.
3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.
