Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего. Кв. (Желех.).
Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. І. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.
Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав. Дума.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Переділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, подѣлиться. Переділилися удвох. Рудч. Ск. І. 30. Бігли через лісочок (кози), вхопили кленовий листочок, та й тим переділились. КС. 1883. IX. 222.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Посклярувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть стекольщикомъ.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Н. п.
Присміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. Н. Вол. у.