Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Повбуджати, -джа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Хто ж нас рано повбуджає, моя мила дівчино? Гол. І. 200.
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать. Макс.
Угаювати, -юю, -єш, сов. в. угаяти, угаю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Будь ласка, не вгаюйте, бо далеко їхати додому.діла. Упустить, не сдѣлать (дѣла). Скільки, діла на току вгаяв. О. 1862. VI. 34. Ніколи з вами балакати, бо й так уже скільки нам діла вгаяли. Лебед. у.
Удання, -ня, с. 1) Удача. 2) Способность. Сила на уданню належить. Ном. № 1051.