Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины.
Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату.
Підлагоджувати, -джую, -єш, сов. в. підлагодити, -джу, -диш, гл. Починять, починить. Підлагодив чоботи. Треба підлагодити воза.
2) Подготовлять, подготовить.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Поперериватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и перерватися но во множествѣ.
Прикоріти, -рію, -єш, гл. Засохнуть въ видѣ коры. Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш. у. От як каша прикоріла — і не оддереш.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Тичка, -ки, ж. 1) Хворостинка, палка для вьющихся растеній, для развѣшиванія сѣтей и пр. На городі тичка. 2) Вѣха. Держи лівіш, а то звалиш тичку. Шиш з тичкою на самому гребіні. 3) Длинная жердь, которой рыболовы протягиваютъ неводъ подо льдомъ. 1) Родъ игры.
