Воздухоплав, -ву, м. Аэростатъ. Аеростат.... по нашому краще назвати воздухоплавом.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. 2) мн. = дуди.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Засто́юватися, -то́ююся, -єшся, сов. в. застоя́тися, -стою́ся, -ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. 3) Рыболовная плетенка. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Ум. лісочка.
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Луста м'яса. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли.
Циця, -ці, ж. Дѣтск. = ци́цька. Ум. ци́цінька, цицуня.
Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.