Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій.
Золяник, -ка́, м.
1) Покупающій золу на мыльные заводы.
2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Було шляхта знай чваниться. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.
