Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постук

Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУК"
Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Гарюкало, -ла, м. и с. гарюкання, -ня, с., гарюкати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. гарюкнути, -кну, -неш, гл. = гарикало, гарикання, гарикати, -ся, гарикнути. З тими наймичками, треба все гарюкатись, сваритись. Левиц. І. 475.
Гру́бо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у.
Діста́ти, -ся. Cм. Діставати, -ся.
Докла́д, -ду, м. Докладъ, добавочные матеріалы. Як добрий доклад до тіста, то й паляниці добрі будуть. Лебедин. у. Нема докладу, тим і не роблю.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Зучати, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити. Конст. у.
Первозім'я, -м'я, с. Первый санный путь.
Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.