Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гебан

Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. ІІІ. 610.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕБАН"
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Захолітатыся, -таюся, -єшся, гл. Заколебаться, зашататься. Желех.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Падалишний, -а, -е. , падалишній, -я, -є. 1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени. Падалишнє жито. 2) Незаконнорожденный. Андрій з падалишних. Харьк. г.
Повсякчасний, -а, -е. Всегдашній. Мир. ХРВ. 273.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.