Винагородити Cм. винагороджувати.
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Переночувати, -чую, -єш, гл.
1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною.
2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили.
