Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють.
Березовіл, -вола
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора.
Го́нір, -нору, м. = Гонор.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Уподобав картовника і костира п'яного.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Просміх, -ху, м. Улыбка.
Серстінник, -ка, м. = підклад 2.