Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Відлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. відлучити, -чу, -чиш, гл. Отлучать, отлучить, разлучать, разлучить, отдѣлять, отдѣлить. Од жінки одлучив (змія). Мнж. 9. А тепер я заручена, од челяді одлучена. КС. 1883. II. 371. відлучати дитину. Отнимать ребенка отъ груди. відлучати теля, ягня. Взять сосуна отъ матки, чтобы пересталъ сосать. Одлучи теля од корови. Левиц. І. 246.
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Зво́ди, -дів, м. мн. Очная ставка. зво́ди зво́дити. Давать очную ставку. Екатер. у.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ? КС. 1893. VII. 79.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Пуцьверинок и пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Свинячка, -ки, ж. Ум. отъ свиняка. 2) Раст. = свинюха. Вх. Пч. II. 33.
Сімсотий, -а, -е. Семисотый.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.