Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме.
Неприязний, -а, -е. Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Де вона й вродилась така неприязна.
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе.
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Помали нар. Немножко. А геть, комар, із ноги, няй танцюю помали.
Уциганити, -ню, -ниш, гл. Обмануть. Ой, цигане, циганику, то 'сь мя уциганив: яка-м була дівка файна, а ти мя споганив.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.
Шпильок, -лька, м. Ум. отъ шпиль.
