Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покудовчити 2

Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУДОВЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУДОВЧИТИ 2"
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? АД. І. 215. и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю. Грин. II. 86.
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Пожерти Cм. пожирати.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Приварити Cм. приварювати.
Смеречнюк, -ка, м. пт. Fringilla (Pinicola) enucleator. Вх. Пч. II. 11.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Топитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. Н. п. 2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУДОВЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.