Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покудовчити 2

Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУДОВЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУДОВЧИТИ 2"
Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Гаряче нар. 1) Горячо, жарко. І сюди гаряче, і туди боляче. Ном. № 8051. 2) Пылко, горячо.
Жайвороня́, -ня́ти, с. Птенецъ жаворонка. Ум. жайворонятко.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Матірча́тий, -а, -е. = матірний. Желех.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Папірниця, -ці, ж.? Василева мати пішла щедрувати край стола стала, чесний хрест держала, золотую кадильницю, срібную папірницю. Чуб. III. 446.
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Спиж, -жу, м. 1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ. 2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. Шух. І. 87, 93. 3) Раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУДОВЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.