Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? Н. п. волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Посл. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи. Чуб.
Мурави́ще, -ща, с. = муравник. Забрав би в торбу оце муравище, було б на горіхи. Золотон. у.
Нащербити, -блю́, -биш, гл. Выщербить немного, вызубрить немного. О. 1862. XI. Свид. 54.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить. Вх. Лем. 463.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249.