Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Гостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Угощаться. Був один пан у гостях і добре там гостювався: їв усякі страви і пив усякі вина.
Доло́ня, -ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ум. доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть.
Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
Підбовтувати, -тую, -єш, сов. в. підбовтати, -таю, -єш, гл. Подбалтывать, подболтать.
Провалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. провали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Проваливаться, провалиться. Туди ке підскочиш, туди не провалишся.
2) Проламливаться, проломиться. Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Рахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Считаться. Махання забиття не рахується. Любімося як брати, рахуймося як жиди.
2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.
Семеро числ. Семеро. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась.
Скребачка, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная лопаточка для соскребанія глины съ круга и съ рукъ.
Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого.
2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку.