Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати.
Гоління, -ня, с. Бритье.
Гре́бчик, -ка, м. Ум. отъ гребець.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Застогнали, заплакали церковнії мури. Загула, застогнала земля під козацькими підківками.
Коречний прил. м. коре́чний млин. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ.
Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Мужи́чити, -чу, -чиш, гл. Говорить мужичьимъ языкомъ (объ ученикахъ бурсы, употребляющихъ украинскій языкъ). Кожного, хто «мужичив», записують в журнал і за кару назначають вивчити скілька десять латинських слів.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає.