Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. І. 104.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Устати Cм. встати.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій. Чуб. II. 666.