Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близчитися, -чуся, -чишся, гл. Становиться ближе.
Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Зміев. у. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. Староб. у. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Мил. 75. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою. К. Псал. 32.
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. Н. Вол. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Н. п. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ. Подольск. губ.
Промкнути, -ну, -не́ш, гл. Проглотить. Угор. 2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Брацл. у. Мене так і промкнуло од сирівцю. Рк. Левиц. 3) Постичь, узнать, проникнуть, понять, угадать. Ти хиба проминеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні, а милостину все таки дай. Черк. у.
Хтивість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод. К. ЧР. 370.