Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвідувати

Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДУВАТИ"
Блезно, -на, с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька. Вх. Лем. 393.
Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево. Вх. Пч. І. 10.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Кружалко, -ка, с. 1) Ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Шейк. Ум. творіннячко.
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Шейк. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався. К. Бай. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВІДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.