Гавкач, -ча, м. = лис.
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Заплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запливти́, -ву́, -ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла?
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь.
Переливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перелити, -ллю́, -ллє́ш, гл.
1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає.
2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край.
3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Слава, кров'ю перелита по світу літає. — доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий.
Тук, -ка, м.
1) Жиръ. Туком уста їх захрясли.
2) Плодородіе, изобиліе. Вінцем благим вінчаєш літо, де ступиш, туком наповняєш. Упивсь від тука цієї господи.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы.