Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрестик

Хрестик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЕСТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЕСТИК"
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Грин. II. 143. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.
Водило, -ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибаютъ колесный ободъ. Сумск. у.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана. Мир. ХРВ. 25.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві. Шевч. 210.
Приволокти Cм. приволікати.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. І. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРЕСТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.