Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря.
Квилля, -ля, с.
1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ).
2) Вой вѣтра.
Ковтун, -на, м.
1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах.
2) Вообще сбившіеся въ комья волосы.
3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Покосили, погребли, а покопити — ні. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили.
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Він козак, його така стать (щоб воювати). жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать.
Тернівка, -ки, ж.
1) Наливка изъ терня. Вип'єм з півкварти тернівки або що.
2) мн. Раст. Primus institia L. Ум. терні́вочка.
Черне́ць, род. п. черця́, ченця́, мн. ченці́. 1) Монахъ. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ченці, попи і крутопопи. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ «города» при игрѣ въ скраклі́. 3) Раст. Actaea spicata L. 4) Мі́сяць-черне́ць. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. Як прийде місяць-чернець, то буде й світові копець. Ум. Че́нчик. Че́рчик.