Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Ма́ндель, -длю, м. Мѣра при складываніи сноповъ, горстей конопли и пр. въ 15 (Желех.) или 50 штукъ. (Гол. Од. 35).  
Неодукований, -а, -е. Невѣжественный, незнающій, необразованный. Сам крепак. неодукований сіряк. Шевч. 513.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. Грин. III. 493. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. ГІ. 162. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.