Виколювати, -люю, -єш, сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл. 1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. 2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола.
Випхнути Cм. випихати.
Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Уважай на душу, аби шкура витримала. Гаразд — коли б витримати.
Гайдабурити, -рю, -риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Каблуч, -ча, м. Обручъ изъ нѣсколькихъ сплетенныхъ прутьевъ.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами.
Розлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. = розлічувати, розлічити. Багатий тут на смерть гнівився, що він з грішми не розлічився, кому і скільки треба дать.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві.
