Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться.
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили.
Ло́мки, ло́мок, ж. мн. ло́мки льодові. Мѣсто, гдѣ бьютъ ледъ. Почали жолніре... людей серед зіми по ломках льодових у плуг запрягати.
Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Марево мріється, неначе діється.
Перепело, -ла, с. Ключица.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Просиджувати, -джую, -єш, сов. в. просидіти, -джу, -диш, гл. Просиживать, просидѣть.
Струнка, -ки, ж. 1) Ум. отъ струна. 2) Отгороженное мѣсто въ овечьемъ хлѣвѣ, гдѣ производится доеніе матокъ. Устройство: два столба —пвлюхи, на нихъ сверху крыша — повірхник, посрединѣ горизонтально отъ одного столба до другого — побе́дрина, къ ней прибиты вертикально стоящія до́шки, на которыя опираются спины доящихъ, передъ каждой доской — сіде́ць — толстый столбикъ для сидѣнья.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій.