Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Затичу біжник запашним зіллям.
Затьо́р, -ру, м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. 2) дава́ти затьо́ру. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті.
Рихтино нар. Именно, навѣрное. Та се рихтино він зробив.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Теркотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) = теркотати.
2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).