Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґірґи мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Зміняти II, -няю, -єш, сов. в. зміни́ти, -ню́, -ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить. Лицеміри зміняють лиця свої. Єв. Мт. І. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.
Капар, -ра, м. 1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ. Желех. 2)ру. Насосъ. 3) Снарядъ для забиванія свай. Н. Вол. у.
Ломи́ніс, -носа, м. Раст. Clematis recta. ЗЮЗО. І. 170.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Обпадати, -да́ю, -єш, с. в. обпасти, -паду́, -деш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2)кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.