Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Драглі́, -лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. 2) Кушанье: студень. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш.
Зоднювати, -ню́ю, -єш, гл. — день. Провести день. Поможи, Господи, днину зоднувати всему народові православному та й мені! (Утренняя молитва гуцула).
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти!
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Розстукатися, -каюся, -єшся, гл. Стучать не переставая.
Цєпати, -паю, -єш, гл. = цівати.
