Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бевхати, -хаю, -єш, гл. Ударять глухо. Вх. Лем. 390.
Безпереводно нар. Неистощимо, постоянно. У жида гроші безпереводно бувають. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. Cм. безвиводно.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Румандє, -дя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.