Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поранити

Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНИТИ"
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Запа́льчастий, -а, -е. Запальчивый, вспыльчивый. Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться, а то ще й будуть ся бити. Камен. у.
Появлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. появи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Фарнагію! появись! Стор. МПр. 44.  
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать. КС. 1883. II. 403.
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Чуб. III. 294. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103.
Свашчак, -ка, м. Въ свадебномъ обрядѣ: то-же, что и дружко? Гол. IV. 372, 377.
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
Спомогти Cм. спомагати.
Утя 2, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. ІІ. 34. Ум. утятко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.