Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порадниця

Порадниця, -ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Мет. 260. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Мет. 186. Ум. порадничка. Моя матінко, моя й порадничко. Мил. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАДНИЦЯ"
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Викосити Cм. викошувати.
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза. Н. Вол. у. Рудч. Чп. 249.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
Зт.. Cм. ст..
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Тандитний, -а, -е. Относящійся къ толкучкѣ, продаваемый на толкучкѣ, поношенный, никуда негодный. Шейк.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.