Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. Книги історичні. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду?
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву.
Подутися, -дмемося, -дметеся, гл.
1) Надуться, напыжиться (о многихъ).
2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися.
3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Пошелевкатися, -каємося, -єтеся, гл. Полѣзть куда, повалить, броситься куда гурьбой. Пошелевкали усі в хату. Як одкланяється молодий батькові і матері хрещеним, тоді прямо іде у хату, а за ним увесь поїзд пошелевкається.
Прихижкуватий, -а, -е. = пригижкуватий? Хоч би де́ знеслась инша прихижкувата курка, — він те яєчко знайде й принесе.
Чолко, -лика, с. Ум. отъ чоло. Кругленьке, довгеньке, на чолику лисеньке.
