Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже.
Злити, -ся. Cм. зливати, -ся.
Мрець, мерця́, м. Мертвець. Він дуже боявся мерців. Як у мерця очі не заплющені — на вмірущого.
Оставити Cм. оставляти.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. — оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. Вона їх очима так і пожерла обох.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи.
Скривало, -ла, с. Покрывало (намітка), которымъ покрываютъ новобрачную.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс.
