Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біга, -ги, ж. 1) Бѣгъ, побѣжка. Екатер. у. 2) бігою. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.
Конярка, -ки, ж. Конюшня. Вх. Лем. 426.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. Котл. Ен. IV. 59. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. Греб. 408. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли? МВ. І. 131.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Невсипущий, -а, -е. 1) Неусыпный, неутомимый, бдительный. Хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Наградив тебе Бог жінкою, до тебе доброю, щирою, хазяйкою невсипущою. Кв. І. 2. 2) Постоянный, безпрестанный. От же все мені туга невсипуща. МВ. І. 18. Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила? Шевч.
Односумство, -ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. Cм. односум 3.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля. Вг. Уг. 259.