Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попопросити

Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОПРОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОПРОСИТИ"
Бекання, -ня, с. Блеяніе.
Величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
Генерал, -ла, м. Генералъ. Тут де не взялись генерали, сенатори. Рудч. Ск. II. 10.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Позакльовувати, -вую, -єш, гл. Заклевать (многихъ).
Порозмерзатися, -заємося, -єтеся, гл. 1) Оттаять (во множествѣ). 2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав. Харьк. у.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.
Штіль, -ля, м. см. сапіна Шух. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОПРОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.