Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпотрібний, -а, -е. Ненужный, излишній.
Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. Левч. 148. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. К. Опов. 119. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый. К. ЦН. 215. КС. 1882. VII. 153.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.