Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламута, -ти 1), м. = баламут 1. Шейк. 2) ж. Затрудненіе, замѣшательство. Угор.
Битва, -ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Куйнара, -ри, ж. Шапка (у черноморскихъ чабанів). О. 1862. V. Кух. 57.
Полом'ячко, -ка, с. Ум. отъ полом'я.
Самохіттю нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чп так уже Господь його покарав. МВ. І. 158.
Семянин, -на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Волч. у. Дак що ж, що ти не семянин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Г. Барв. 40. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям. Г. Барв. 343.
Сичавиця, -ці, ж. = сочевиця. Грин. ІІІ. 486.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. К. Дз. 218. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Мет. 21. Один я на світі, — стебло серед поля. Шевч. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. Новомоск. у. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Сосниц. у. Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чуб. V. 255. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко? Мил. 138.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж. 1) Рѣзкій и быстрый стукъ. 2) Стрекотаніе. 3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні. Св. Л. 280.