Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. .
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват.
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea.
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Перелюбний, -а, -е. Прелюбодѣйный, блудный. Перелюбна любов. О ви, перелюбне і людожерне плем'я.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка.
