Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виков, -ву, м. Выковка.
Відокромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відокромитися, -млюся, -мишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. По весіллю брат відокремився від нас. Федьк.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця. Ном. № 10640.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Марнотра́т, -та, м. Расточитель. Черн.
Махорну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = махонути. До світа встав та що єсть мочі у довгий ліс і махорнув. Алв. 91.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Ставник, -ка́, м. 1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63. 2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. Грин. III. 284. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. ЗОЮР. II. 285. Три хунти воску на ставник. Котл. Ен. IV. 43. 3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1. Шух. І. 26, 84.