Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іносе

Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНОСЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНОСЕ"
Виплоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виплодитися, -джуся, -дишся, гл. Плодиться, выводиться, вывестись; рожаться, родиться. Де хто виплодився, туди й лине. Посл.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Полизькати, -каю, -єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав. Грин. І. 150, 151.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНОСЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.