Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іносе

Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНОСЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНОСЕ"
Бальвувати, -вую, -єш, гл. Сцѣплять, связывать одно съ другимъ. Лубен. у.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Захи́рілий, -а, -е. Болѣзненный, захирѣвшій.
Обголити, -ся. Cм. обголювати, -ся.
Пришта, -ти, ж. = причта. Драг. 237. Була й нам пришта. Грин. І. 89.
Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Торохтіло, -ла, с. = торохтело. Харьк. у.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись! Котл. Ен. IV. 28.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Чистило, -ла, с. Дѣтскій послѣдъ, placenta. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНОСЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.