Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Кирган, -на, м. Большой, изъ камыша, съ трубой, шалашъ, въ которомъ живетъ и хранить свои снаряды артель рыболововъ на Днѣстрѣ.
Налі́зти Cм. налазити.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі.
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж.
1) Сторона (предмета), бокъ.
2) Косогоръ. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся.
Чепа, -пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.
