Вичищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. вичиститися, -щуся, -стишся, гл. Чиститься, вычиститься.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє.
Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась.
Куштельники, -ків, м. мн. Мелкій лѣсъ съ полянами на низинахъ.
Набі́р 2, -бо́ру, м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл.
1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить.
2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Припхатися, -хаюся, -єшся, гл. Притащиться. Грицько з Причтом припхалися в гості.
Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл.
1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав.
2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. І рознесе тую славу по всій Україні.
3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть.
4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому.
5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Нехай його тії просять, що греблі розносять.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Степи-поля! роскіш моя! Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Ум. роскішенька, роскошеньки.
Чишка, -ки, ж.
1) = цєшка.
2) = пучка 1. Cм. пушка.
