Берестина, -ни, ж. Берестовое дерево. Дрючки держали з берестини. На берестині ворон крюка. Ум. берестинка.
Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем.
Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би.
Заочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ Cм. при словѣ заножи́ти.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий.
Лю́бість, -бости, ж. 1) Любовь. Заміж пішла по любости. Не білись, личко біленькеє, будуть к тобі гості, гості не з любости, а од нелюба старости. Нехай о тім увесь світ знає, же з любости смерть буває. 2) Пріятность; удовольствіе. до любости бути кому. Нравиться. робити до любости. Въ свое удовольствіе дѣлать, по своему желанію. Боклаги з напитками і всякі ласощі. Пий і їж до своєї любости, хто хочеш.
Підвечір м. Время передъ вечеромъ. на підвечір. Предъ наступленіемъ вечера. На підвечір, я став у селі.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный.
Цитринка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цитрина.
2) Раст. Colliar rhamni.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.
