Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попини

Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИНИ"
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Зака́шляти, -ляю, -єш, гл. Закашлять.
Злягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. злягтися, зля́жуся, -жешся, гл. Совокупляться, вступать, вступить въ связь любовную. А та, чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, — вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. Ходив чоловік у чумацьтво, а жінка тим часом із салдатом зляглась. Мнж. 95. Злігся свекор, з невісткою. Н. Вол. у.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок. Чуб. II. 446.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Потурання, -ня, с. Потворствованіе.
Продоїти Cм. продоювати.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний. Желех.
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218, 213. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена. Шух. І. 204.
Украдьки нар. Украдкой. У крадьки не роби. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.