Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый. Ном. № 6426. 2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. І. Ум. біснуватенький.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити. Федьк. І. 74.
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница. Волч. у.
Кайора, -ри, ж. Плоскодонная лодка. Вас. 151.
Ненаїдний, ненаїсний, -а, -е. Ненасытный, прожорливый. Н. Вол. у. и Камен. у.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Уві Cм. у.
Уредний, -а, -е. Пакостный, противный. Ну, та й уредний же хлопець. Лохв. у.
Штучний, -а, -е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. Левиц. І. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. Шевч. 528. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі. Дещо. (Изд. 4-е), 37.