Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперечка

Поперечка, -ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЧКА"
Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Коломия, ми́ї, ж. 1) Глубокій выбой, наполненный водой. 2) Городъ Коломыя.
Кудикало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Повстрявати, -ряємо́, -єте́, гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. Грин. II. 347. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло? Харьк.  
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Угінчливий, -а, -е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕРЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.