Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поперечка

Поперечка, -ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕРЕЧКА"
Баб'юк, -ка, м. = бабець. Вх. Пч. II. 19.
Бецяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. испражняться. Вх. Лем. 391.
Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива. Чуб. V. 24.
Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Вихватити, -ся. Cм. вихвачати, -ся.
Машини́стий, -того, м. Машинистъ. Мнж. 143.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕРЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.