Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лодя

Ло́дя, -ді, ж. Вымощенное мѣсто подъ наружнымъ колесомъ водяной мельницы. Перед лотоками робиться лодя, щоб вода не підмивала лотоків.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОДЯ"
Важити, -жу, -жиш, гл. 1) Вѣсить; имѣть вѣсъ. Він таки має вагу, важить. Дещо. 2) Взвѣшивать. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. 171. 3) Имѣть значеніе, вѣсъ, значить. Знайду собі иншого.... ти мені не важиш нічого. Г. Барв. 397. Що він на своєму господарстві важить? що він за чоловік? Г. Барв. 271. 4) Иметь виды, мѣтить; умышлять, покушаться. Я двох люблю, я двох люблю, — на третього важу. Грин. ІІІ. 70. На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненькую зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого. АД. І. 170. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, — там я вражу. Гол. І. 2. Хто на моє здоров'я важить, той (сам його) не має. Ном. № 3823. Він уже давно важив на нас. на новий рік мав хату запалити, а це от обікрав таки. 5) — чим. Рисковать. Не раз, не два через плоти лазив, не раз, не два здоров'ям важив. Чуб. V. 79. 6) — легко. Придавать мало значенія, не придавать особаго значенія. Не годилось так легко важити тієї сили. К. ЦН. 161.
Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл.очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. І. 433.
Відлічувати, -чую, -єш, сов. в. відлічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитывать, отсчитать. Од лічити.... тридев'ять пшонин. Чуб. I. 120. 2) Вычитать, вычесть. К. Грам. 102. Кон. Ар. І.
Забудо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. забудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Застраиваться, застроиться. Великий був майдан, та вже забудувався багато. Черниг. г.
Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Натаганити, -ню, -ниш, гл. 1) Много наложить. Васильк. у. 2) Много наготовить.
Попороти, -рю́, -реш, гл. Распороть. Попорола сорочку, бо не по моєму пошита, — по своєму перешию. Васильк. у.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
Умудрити, -рю, -риш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. К. ЧР. 33. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною. К. Псал. 280.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.