Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лодя

Ло́дя, -ді, ж. Вымощенное мѣсто подъ наружнымъ колесомъ водяной мельницы. Перед лотоками робиться лодя, щоб вода не підмивала лотоків.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОДЯ"
Висвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Свѣтиться. Тисячі свічок висвічувалися як блискавки. Стор. МПр. 74.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові. Мкр. Н. 19.
Заму́рзати, -ся. Cм. заму́рзувати, -ся.
Заснози́ти, -жу́, -зиш, гл. 1) Затянуть перекладины въ ульѣ. 2) Вставить въ ярмо снози.
Козирьок, -ка, м. Ум. отъ ко́зирь. 1) Маленькій козырь въ картахъ. Не буду дивиться, нехай козириться; як під тим козирьком сидить чорт з молотком, він іде і кує, мені козирі дає. Мнж. 165. 2) Козырекъ (головного убора). Вас. 156. 3) Картузъ (головной уборъ). Виходить з могили якийсь пан... Він у козирьку, і той козирьок так і горить, так і горить на йому. СХО. VIII. 316. На йому був московський мундір з червоним коміром, козирок з червоною стрічкою навкруги. Левиц. І. 10. 4) Названіе вола съ рогами, расходящимися въ противоположныя стороны почти горизонтально, кончики которыхъ загнуты внутрь. КС. 1898. VII. 45. Ум. козирьо́чок. То я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці, не по шапці, то й по козирочку. Грин. III. 177.
Лома́ка, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Чуб. V. 1178. Великий як ломака, а дурний як собака. Ном. № 6343. Не києм — ломакою. Ном. № 8035. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. ломачка. Ув. ломацюга, ломачище.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Подзвонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала. Чуб. V. 797. 2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила. Чуб. ІІІ. 235.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. Чуб. VI. 76, 405. На присівок дав му півдесятини. Камен. у. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Грин. III. 324. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний. МУЕ. III. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.