Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. О. 1862. IX. 108. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають. О. 1861. XI. 105.
Накопи́чувати, -чую, -єш, сов. в. накопи́чити, -чу, -чиш, гл. Набрасывать, набросать въ кучу, подобную копнѣ. Желех.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома. Н. Вол. у.
Перекидький, -а, -е. = перекидистий. Волч. у. (Лобод.).
Правибори, -рів, м. мн. Выборъ избирателей. Желех.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Полт. г. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. Г. Барв. 197.
Ступанка, -ки, ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці. Св. Л. 32.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Щеплення, -ня, с. Прививка.