Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота. Вх. Лем. 411.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.
Заробі́тошно нар. Можно заработать, есть заработокъ. Тепер заробітошно не тільки у Харькові, але й на селі. Харьк. у.
Зненавистити, -щу, -стиш, гл. = зненавидіти. Зненавистили люде старшину та й не схотіли його вдруге вибірати. Волч. у. (Лободовск.).
Нужда, -ди, ж. 1) Нужда, недостатокъ. 2) Надобность, необходимость. Надумались збірати гроші про таку народню нужду. К. (О. 1862. III. 22). Ум. нуждонька, нуждочка.
Перебоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. 1) Долго пробыть въ страхѣ. 2) Перестать бояться.
Посіпака, -ки, м. = сіпака. ЕЗ. V. 32.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4, 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. І. 4.
Шпигати, -га́ю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. МВ. ІІ. 82. Почав його батько докірними словами шпигати. Харьк. г.