Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узорити

Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗОРИТИ"
Букарт, -та, м. = байстрюк. Фр. Пр. 129.
Гризю́ка, -ки, ж. Сварливый человѣкъ или женщина. Та годі вже тобі, гризюко, гризтись. Полт.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Нудність, -ности, ж. = нудота.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Г. Барв. 357. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа. Стор. МПр. 168.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Посіяти, -сію, -єш, гл. 1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. 2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію. Г. Барв. 365.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.