Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Cм. тельбухи.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір.
Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Грошей бо нема, не добувся. З пальця меду не добудешся. Добувся, як швед під Полтавою.
Дужо нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
Легу́шка, -ки, ж. = легеня.
Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. Під лежачий камінь і вода не тече. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. Лежачим хлібом набивають пузо. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Чи ж тобі одиноке життя не обридло?
2) Единственный.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.