Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викорпати Cм. викорпувати.
В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила. МВ.
Здебі́льша, здебі́льшого, нар. Большей частью; болѣе-менѣе. Поприбірав у хаті здебільшого. Сквир. у.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Прослати Cм. простилати.
Слюсак, -ка, м. Деревянный крючекъ, въ который западаетъ деревянная щеколда. Лебед. у.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Хісен, -сна, м. = хосен. Який мені з того хісен? Ямпол. у.