Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». Г. Барв. 438. 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Стор. МПр. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. Драг. 17. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. Щог. В. 30. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ. Шух. І. 54, 189, 111.
Перехрищуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехристи́тися, -щуся, -стишся, гл. = перехрещуватися, перехреститися. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. І. 114.
Пообертати, -тію, -єш, гл. То-же, что и обернути, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав? Богод. у.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство. Желех.
Стебнівка, -ки, ж. Строчка въ шитьѣ. Гайс. у. ходити стебнівкою.? Почав ходить «стебнівкою» взад і вперед по подвірї. Св. Л. 168.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.