Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуло

Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЛО"
Березозіль, -золя, м. = березіль. Бѣл.-Нос.
Ве! меж. 1) Фи! гадость! 2) Подражаніе реву медвѣдя. Драг. 6. Cм. бейкати. 3) ве-ве! Выраженіе удивленія. Вх. Лем. 396.
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
Дебелі́ти, -лі́ю, -лі́єш, гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Обдемок, -мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Підроблюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підроби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись... під церковну мову. Левиц. І. 326.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.