Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понишпорити

Понишпорити, -рю, -риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНИШПОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНИШПОРИТИ"
Білющий, -а, -е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Витребеньки, -ньок и -ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Шевч. 283. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Стор. МПр. 66. Ум. витребеньочки. Нема дівчат до роботи, тілько на витребеньочки. Грин. ІІІ. 647.
Надо́коло нар. Вокругъ, кругомъ. Кам'янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.
Полупати 2, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, облупить (напр. обмазку).
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці. МУЕ. III. 83.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Укір нар. см. на-вкір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНИШПОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.