Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понехаяти

Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕХАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕХАЯТИ"
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Ном. № 7660. Шкода й лою на лемішку. Ном. № 7600.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ. Сумск. у.
Льох, -ху, м. 1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72. Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. Н. П. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132. 2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Котл. Ен. І. 25. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху. Шевч. 189.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Шевч. 314. Ум. покійничка. Г. Барв. 424.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Усупротивитися, -влюся, -вишся, гл. Воспротивиться, устоять противъ чего. І я замолоду не усупротивилась проти чорних очей. Г. Барв. 882.
Цень меж., выражающее звонъ, пустую болтовню. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНЕХАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.