Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Казань, -ні, ж. Слово, рѣчь, проповѣдь. Якусь тобі він (Плутон) казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. Котл. Ен. II. 38. Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. О. 1862. І. 71.
Лісу́нка, -ки, ж. Жена лісуна́. Грин. Изъ устъ. 13.  
Навибива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Выбить, выколотить (многое).
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Поволитися Cм. поволятися.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.