Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака.
Лапуватий, -а, -е. — сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Cм. лапатий.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Ло́цман, -на, м. Лоцманъ.
Мняки́й Cм. м'який.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками.
Примогти, -жу, -жеш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Прими би, — очима ззів. Приміг би, — крізь землю пішов. Як би приміг малювати, то намалював би.
Тупоходий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий.