Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Горорізьба, -би, ж. Выпуклая рѣзьба, горельефъ. Стор. II. 110. Панцери, бунчуки і всякі клейноди, перемішані з кістками, з Адамовими главами.... повироблювано горорізьбою з меді та з каменю по над тими надгробками. К. ЧР. 101.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.
Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Мет. 30. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. Ном. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу. Чуб.
Перебігатися, -гаюся, -єшся, гл. Переутомиться отъ бѣганья.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.
Принц, -ца, м. Принцъ. Драг. 264. На тім весілю принци з єнчих землев били. Драг. 265.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Черниг. у.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.