Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помоститися

Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОСТИТИСЯ"
Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує. Рудч. Ск. І. 77.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Полягти, -ля́жу, -жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Мет. 93. Слава не поляже. Ном. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Чуб. V. 517. Всі вороги спать, поляжуть. Грин. III. 190.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Хлип! меж. 1) Выражаетъ хлебаніе. Яблучка кусь, а горілочки хлип. Мнж. 46. 2) Выражаетъ всхлипываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.