Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Вибростити, -рощу, -стиш, гл. Дать отростокъ.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. На тобі жмут веретін та напряди всі. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Шовку жмут. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
Змалитися, -люся, -лишся, гл. Умалиться, сдѣлаться маленькимъ; дѣлать какъ маленькій. Не казав би то — мала, а то велика та змалилась. Ото змалилася — зазмагалася з дитиною.
Нічогісінько мѣст. Рѣшительно ничего. Хотів йому щось і подарувати, та дідусь нічогісінько не взяв.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Нахилив вишню, очепірився та їсть.
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ.
Розслебезувати, -зу́ю, -єш, гл. Прочитать съ трудомъ. Переносно: разобрать, понять.
Утинати, -наю, -єш, сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл.
1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. Десять разів міръ, а раз утни. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. утя́ти до гапликі́в. Плохо сдѣлать, сказать невпопадъ.
2) Только сов. в. Нарубить, срубить извѣстное количество. Підіть ви. братоньки, сосноньки втніть, аби наш коровай красно ся впік.
3) Только сов. в. Нанести ударъ, попасть выстрѣломъ. Не втнеш, Аврааме, Ісаака, бо порох замок. Не втнеш Каїн, Абля, бо тупая шабля.
4) Только сов. в. Сдѣлать, смастерить. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Утяла мама милая, що й на світ стидно. Ей нуте, косарі, бо нерано почали! — Хоть нерано почали, та багато утяли. Молебень же втяли Еолу. утяв дядя на себе глядя — плохо сдѣлалъ; то-же значеніе: утяла, аж пальці знати.
5) Только сов. в. Запѣть, заиграть съ жаромъ. Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули. З кишені витягнув сопілку, да як утне!
6) Только сов. в. Понить, догадаться. Язиком дивним нам сокочуть, і ми їх мови не втнемо. Мабуть підсудок? — Ні! — Так лев? — Ні! — Так мішок з дукатами? — Ні, ні! — Так папорті цвіток? — Але ж! — Так з нами хрестна сила, мабуть вона полубіса вродила. — Не втяв.
