Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помовка

Помовка, -ки, ж. 1) Пословица, поговорка. 2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. Ном. О вовку помовка. Чуб. І. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВКА"
Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Будівля Ii, -ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хотів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.
Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ. К. (О. 1862. ІІІ. 30).
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс. Левиц. І. 479.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно. Н. Вол. у.
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Скверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко чирикать (о сойкѣ и др.).
Сядовити, -влю́, -виш, — ся, гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить. МВ. (О. 1862. III. 40).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.