Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помісто

Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІСТО"
Виголошувати, -шую, -єш, сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу. Пирят. у.
Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Зчепурити, -рю́, -риш, гл. Убрать красиво, украсить. Обмазали хату, зчепурили так, як молоду. Г. Барв. 249.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Розцвіркатися, -каюся, -єшся, гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Ущуліти, -лію, -єш, гл. Замолкнуть, затихнуть. Гомонимо, гомонимо, а потім ущуліємо. Мил. 170.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. І. 211.
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено у. М. Вовчка: Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися. МВ. ІІІ. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.