Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поменити

Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕНИТИ"
Босака нар. Босикомъ. Як ось летить школяр один — невеличкий, обдертий і босака. Св. Л. 139. босака вчистити, втяти. Побѣжать босикомъ. Ум. босачка.
Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий. Чуб. II. 16.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Призба, -би, ж. Заваленка. Чуб. VII. 380.
Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Упити, уп'ю, -єш, гл. Напиться. Ні в'їв, ні впив, дрантям світить. Ном. № 1869.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.